Українська поліція стала об’єктом ворожих маніпуляцій

З повномасштабною російською агресією Україна стала не тільки полем гострого воєнного протистояння, а й одним із епіцентрів у світі щодо кількості операцій інформаційного впливу

На фоні нових мобілізаційних потреб для фронту в Україні піднялася чергова хвиля маніпуляцій, яка буквально накрила соцмережі - найпотужнішу платформу для широких можливостей спотворення суспільної думки.

Війна - це не тільки перемоги, це, на жаль, втрати, тож для українського суспільства тема мобілізації є найболючішою. Саме подібні теми найбільш цинічно педалюють актори, котрі стоять за скоординованими інформаційними атаками та їхніми виконавцями, націленими на досягнення стратегічної мети противника – посіяти розбрат, розпач, зневіру у знесиленій війною країні.

Треба визнати, що навколо питання мобілізації, яке гостро постало на порядку денному Києва, виріс цілий масив неконструктивної критики, неадекватних маніпулятивних закидів, а також сформувалося викривлене сприйняття частиною громадян державної політики щодо алгоритмів вирішення цього надважливого завдання в умовах війни, перспективи закінчення якої поки важко прогнозовані.

Серед причин – прогалини щодо фаховості, відповідальності, адекватного розуміння суспільного психологічного стану й ступеня загальної кризи для існування української держави, які стосуються діяльності комунікаторів від влади різних рівнів. Ці прогалини треба негайно виправляти задля заручення максимальною підтримкою суспільства щодо кроків влади у вирішенні мобілізаційних потреб, ба більше, задля єдності країни на шляху до спільної мети - української перемоги.

До прикладу, у соцмережах вкрай маніпулятивною виглядає організована кампанія, спрямована на розхитування внутрішнього суспільного настрою, на спотворення іміджу поліції та загального дискурсу навколо спектру питань, пов’язаних з мобілізацією. Усі тези про «гіпертрофовану кількість поліцейських у тилу», про «недостатню ефективність», про «присутність великих корупційних складових у сферах відповідальності МВС» - відверті та примітивні маніпуляції. Мета таких «вкидів» - дискредитувати українську поліцію й інші підрозділи МВС, посіяти паніку серед українців, розхитати віру громадян у можливість перемоги над російською навалою.

Об’єктивна картина полягає в тому, що під час війни українська поліція гідно підтвердила свій статус одного з фундаментальних факторів безпеки держави. «Бійці Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції України спільно з іншими військовими виконують завдання у зоні бойових дій та проводять стабілізаційні заходи на деокупованих територіях. А працівники ДСНС одними з перших виїжджають на пожежі та руйнування, спричинені ракетними ударами рф», - акцентує очільник МВС Ігор Клименко. До того ж міністр підкреслює, що тисячі працівників МВС кожного дня проявляють особисту відвагу, мужність, стійкість та рішучість при виконанні військового та службового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф. Слова керівника МВС – це далеко не пафос, а констатація реальності.

 Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко

Протягом років українського спротиву російській агресії на різних світових майданчиках, де відбуваються зустрічі міжнародної поліцейської спільноти, закордонні колеги дивуються гігантським викликам та обсягу роботи, з якими стикнулися українські поліцейські під час воєнного стану, і з якими їм вдається достойно справлятися. Як зазначає голова Нацполіції України Іван Вигівський, «крім основної поліцейської діяльності українська поліція є і на лінії фронту, і на блокпостах, і задіяна в рятувальних операціях».

Голова Нацполіції України Іван Вигівський

Декілька тисяч поліцейських воюють у лавах ЗСУ. Сформовані під керівництвом МВС, штурмові бригади «Гвардії наступу», які також стали справжнім плечем для Сил оборони на фронтах, разом з іншими захисниками гідно пишуть свою сторінку сучасної історії України. Робота поліцейських у прифронтових зонах окремий пласт діяльності – гуманітарне забезпечення населення, евакуація, рятувальні операції після російських ракетних ударів, документація ворожих злочинів. Іноді поліцейська робота у так званих мирних зонах за рівнем навантаження та ризику дорівнює складності перебування військових на «нулі». З огляду на критичний момент в історії розвитку України, обсяг складності завдань, а також на рівень відповідальності, жертовності й вірності українській справі, з якими працівникам МВС відповідають на історичний виклик, кожного дня роблячи свій внесок у зміцнення своєї держави, їм є чим пишатися.

Для України успіхи на воєнному фронті є безперечно надважливими. Але ж не менш важливим в умовах війни є фактор інформаційного простору, де часом розгортаються справжні битви та кампанії, націлені на вигідну для ворожої сторони зміну настроїв суспільства, або навіть його психологічного стану. У таких справах нам дістався дуже підготовлений і вправний противник, досвідчений та з необмеженим ресурсом.

Тож усім нам – українцям треба бути вкрай обережними, і журналістам, і медійникам, і споживачам інформації щодо чутливості обставин, суспільного емоційного напруження, а також розуміння наслідків і відповідальності за свою діяльність. Сьогодні українці в найгострішій ситуації, коли людина один на один з фейками, а інформаційні віруси та їхня суть змінюються дуже швидко. Отже оперативне реагування влади на маніпуляції, роз’яснювальна робота серед суспільства про загрози браку інформаційного імунітету, про інструменти розповсюдження інформації або маніпулятивні ресурси (сайти-сміттярки, боти), про важливість апелювання до першоджерел - принципові речі, особливо у період війни, коли інформація здатна керувати багатьма процесами життєдіяльності держави.

Едуард Єфіменко