Неймовірна рухливість сучасної світової геополітики спонукає великі центри впливу приділяти особливу увагу Глобальному Півдню задля побудови консенсусу з важливих для топ гравців питань
Назва Глобальний Південь є умовною, бо об’єднує дуже різні країни Азії, Африки, Латинської Америки, Карибського басейну, тому це не тільки про географію, а у тому числі, про економіку та політику.
Коли мова йде про міжнародну ізоляцію росії на тлі загарбницької війни, яку вона веде проти України, це означає виключення Москви саме з західноєвропейського світу. Таке бачення розділяють євроатлантично орієнтовані країни. Однак на світовій мапі є географічні пояси, де вплив таких потуг як США та Європа мінімальний, і де росії добре вдається маніпулювати, просуваючи свій порядок денний. Кремлівські антизахідні наративи активно розповсюджуються у країнах Глобального Півдня, котрі історично потерпали від колоніальної політики колишніх західних імперій, котрі подекуди й досі скептично, з недовірою сприймають Захід.
Останнім часом західні лідери докладають багато зусиль, спрямованих на досягнення порозуміння з Глобальним Півднем у питанні засудження російського вторгнення в Україну та утримання світового порядку в межах певних правил, що були сформовані після Другої світової війни.
Плідна робота Заходу з країнами Глобального Півдня фактично розпочалася із засідання G7 в Японії, коли західний політикум зрозумів, що ці держави грають одну з ключових ролей щодо російсько-української війни. Прийшло розуміння важливості роз’яснювальних зустрічей про агресію росії, про порушення нею усіх можливих норм, на яких тримається загальний порядок, про недоречність нейтральної позиції або старих образ у ситуації, коли світ може опинився на порозі глобальної катастрофи.
Едуард Єфіменко