Щодо дисонансу між формою і змістом у поведінці Заходу

Захід, що фактично увійшов у стадію холодної війни з Китаєм, повинен зробити висновки щодо результатів саміту НАТО у Вільнюсі, в тому числі і для себе

Пекін стежить за перебігом подій у Європі, за реакцією вестернів на загарбницькі апетити Москви, а більш за все оцінює ступінь спроможності захистити Тайвань у разі китайського вторгнення.

Подібні зустрічі, як от Вільнюський саміт, схоже натякають лідерам диктаторського типу на реальну межу можливого втручання Заходу, яка може виявитися більш слизькою, ніж палкі запевнення про союзницьку підтримку.

У сучасному світі, де на жаль не працює міжнародне право, де перш за все поважають право сили, нерішучість і млявість підходів, дисонанс між розмовами про цінності й реальними кроками, між формою і змістом вже давно сприймаються не просто на рівні іміджевих втрат, ба більше розглядається як слабкість.

Едуард Єфіменко