Росія не змогла компенсувати втрату європейського ринку газу й вугілля постачаннями до Китаю

Китай не зміг замінити Росії втрату європейських ринків газу та вугілля

Після початку повномасштабної війни проти України Росія зберегла експорт газу й вугілля, але відчутно зменшила прибутки. Втрату європейського ринку не вдалося повністю компенсувати постачаннями до Китаю, а підтримка експорту дедалі більше залежить від державних субсидій і пільг. Таких висновків дійшли автори двох досліджень аналітичного центру GreenThinkTank.life.

Найболючішим наслідком санкцій і розриву економічних зв'язків із Заходом стала втрата європейського газового ринку. За даними дослідження, до 2025 року експорт російського трубопровідного газу до Європи скоротився до історичного мінімуму – близько 18 млрд кубометрів на рік.

Якщо до повномасштабного вторгнення Росія забезпечувала близько 45% європейського імпорту газу, то нині її частка впала до 11-12%.

Особлива якість путінського режиму – непередбачуваність і підступність. Десятиліттями Путін спокушав Євросоюз дешевими вуглеводнями та експортував у Європу разом із газом і нафтою токсичний "русский мир". Нині влада Путіна опинилася в небезпеці, а Росія – за крок від краю прірви. Про сценарії утримання влади в Кремлі – читайте на LIGA.net у колонці естонського публіциста Андрія Кузічкіна.

У Кремлі розраховували компенсувати втрати завдяки Китаю. Експорт через газопровід "Сила Сибіру" справді зріс із 10,4 млрд кубометрів у 2021 році до майже 39 млрд кубометрів у 2025-му. Проте до війни Росія постачала до Європи та Туреччини близько 185 млрд кубометрів газу щороку, тому китайський напрямок зміг замістити лише невелику частину втраченого попиту.

Росія не змогла компенсувати втрату європейського ринку газу й вугілля постачаннями до Китаю
Додатковою проблемою стало те, що Китай купує російський газ за значно нижчими цінами, ніж європейські споживачі. Водночас інфраструктура, створена для постачання газу до Європи, виявилася недозавантаженою, оскільки "Сила Сибіру" використовує родовища на сході країни, а не в Західному Сибіру.

На цьому тлі економічна ефективність Газпрому помітно погіршилася. За оцінками авторів дослідження, прибутковість компанії за останні роки скоротилася майже вдвічі: з приблизно $9,3 на барель нафтового еквівалента у 2021 році до $5,3 у 2025-му.

Певною мірою ситуацію пом'якшив рекордний експорт зрідженого природного газу. У 2024 році Росія постачала на зовнішні ринки 33,6 млн тонн LNG. Однак розвиток нових проєктів стримують західні санкції та дефіцит необхідних технологій.

Росія дедалі більше набуває ознак "держави-банкрота", попри заяви Кремля про стійкість економіки, вважає уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Доходи федерального бюджету РФ скоротилися на 40%, порівнюючи з минулим роком, а дефіцит бюджету вже перевищив $80 млрд.
Наскільки довго Росія здатна фінансувати війну та що буде, якщо гроші почнуть закінчуватися, обговорювали учасники LIGA Talk.

Не менш складна ситуація й у вугільній галузі. Попри збереження статусу одного з найбільших світових експортерів вугілля, фінансові показники сектору різко погіршилися. У 2025 році сукупний збиток російської вугільної промисловості досяг 408 млрд рублів ($5,67 млрд), а загальні втрати галузі після початку війни перевищили 2,5 трлн рублів ($34,75 млрд).

Після втрати європейського ринку російські компанії переорієнтувалися на Азію, насамперед на Китай. Проте ціни на російське вугілля на китайському ринку суттєво впали: середній експортний виторг знизився зі $142 за тонну у 2023 році до $92 у 2025-му.

Крім того, Китай запровадив імпортні мита на російське вугілля та продовжує нарощувати власний видобуток.

Росія не змогла компенсувати втрату європейського ринку газу й вугілля постачаннями до Китаю
Аналітики також звертають увагу на довгостроковий ризик для російських експортерів. Китай прискорено розвиває відновлювану енергетику: лише у 2025 році країна ввела 452 ГВт нових потужностей сонячної, вітрової та гідроенергетики, що майже в півтора раза перевищує всю встановлену потужність енергосистеми Росії.

На думку авторів дослідження, це свідчить про те, що залежність від китайського ринку навряд чи стане довгостроковим вирішенням проблем російського енергетичного сектору після втрати Європи.

• The Wall Street Journal писала, що інтерес Китаю до "Сили Сибіру – 2" повернувся через війну Ізраїлю з Іраном влітку 2025 року.
• У вересні 2025 року Газпром стверджував, що підписав з Китайською національною нафтогазовою корпорацією (CNPC) юридично обов'язковий меморандум, що передбачає будівництво газопроводу "Сила Сибіру – 2" до Китаю через Монголію. Проте у КНР цю заяву не підтвердили.
• У жодному документі, підписаному після зустрічі Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна у травні 2026 року, не згадується газопровід "Сила Сибіру – 2" чи співпраця у нафтогазовій сфері.