Проблема «чорного» експорту зерна і шляхи її вирішення

У Мінекономіки повідомляють, що цього року Україна змогла вийти на рекордний за час повномасштабного вторгнення показник фізичних обсягів експорту. Урядовці вважають, що невдовзі українські експортери будуть здатні наздогнати довоєнні об’єми. Це загалом сприяє поступовому відновленню української економіки, і, як зазначають спеціалісти, саме зерно стало фактором, який вплинув на високі експортні показники

З одного боку, спроможність України обстоювати свої інтереси на зовнішньому напрямку, що сприяло відновленню експортних можливостей, дає привід для оптимізму. З іншого боку, є критична необхідність сконцентрувати внутрішні зусилля для боротьби з «чорним» експортом зерна, що спричиняє мільярдні втрати для українського бюджету та гальмує позитивні тенденції для національної економіки.

Заступник генпрокурора Дмитро Вербицький, який в ОГУ відповідає за економічний блок та захист інвестицій, констатує, що існування «чорного» експорту зерна є реальним викликом для української економіки. «Сьогодні я вважаю, що це дійсно є проблемою. Тому що більшість зерна йде нелегально – не вертається валютна виручка, не сплачуються податки до бюджету, і країна втрачає мільярди гривень», - каже Вербицький. У прокурорському відомстві повідомляють, що нелегальний вивіз зерна відбувається як морським шляхом, так і залізничним. За даними Міністерства економіки, дві з кожних п’яти тонн зерна вивозиться без сплати податків.

Заступник генпрокурора Дмитро Вербицький

Як стверджують профільні експерти, сама проблема «чорного» зерна спричинена не війною, але в умовах війни з урахуванням логістичних проблем та втрати значної кількості угідь, ця проблема тільки загострилася. Через аграрний сектор шахраї виводили кошти за кордон і до початку російського вторгнення, а «чорний» експорт зерна вже тривалий час є складовою системи тіньової економіки, яка дозволяє компаніям ухилятися від сплати податків, обходити валютні обмеження та легалізувати не обліковане зерно. Коли трейдери купують у фермерів зерно за готівку й потім експортують його за кордон, зерно стає «чорним», бо при цьому не сплачуються податки, в країну не повертається валютна виручка. В експертних колах упевнені, що схеми з «чорним» зерном відомі, але прибрати умови для їх існування державі досі не вдається.

Зважаючи на планку вимог, яка піднята президентом, щодо бізнес клімату, захисту інвестицій та боротьби з економічними злочинами, на рівні Офісу генпрокурора питання «чорного» експорту зерна знаходиться на особистому контролі заступника генпрокурора Вербицького. Громадськість та бізнес оцінюють компетентність та ефективність прокурорської діяльності на цьому напрямку як достатньо високу. Водночас спеціалісти переконані, що виключно зусиллями прокурорів, хай якими б фаховими і результативними вони не були, перспектива вирішення проблеми «чорного» зерна не видається реальною. Усі без виключення вважають – потрібен комплексний підхід.

Україна знаходиться у стані війні, тож завдяки багатьом чинникам аграрна сфера переживає кризовий період. За таких обставин частина виробників приймає рішення працювати у «тіні». Разом з тим, спеціалісти з економічних стратегій одностайні: завдяки заходам системного й комплексного характеру з боку держави «чорний» експорт зерна можна, якщо не ліквідувати повністю, то приміром, достатньо швидко мінімізувати.

У цьому контексті є питання до податкової про адміністрування ПДВ: йдеться про проблеми з його відшкодуванням, про штучне блокування податкових накладних тощо. Фаховість, нетерпимість до корупції з боку податківців стали би ще більшим стимулом для доброчесного бізнесу, створили би умови для переходу на легальний рівень тих підприємців, хто працював у «тіні». Поки що таких умов недостатньо.

Надважливим заходом була би підтримка аграріїв саме у посівну. Об’єктивні причини відсутності коштів у держави, уряд міг би компенсувати більш активним залученням донорської допомоги від партнерів. Такої підтримки особливо чекають дрібні аграрії, які не в змозі конкурувати з великими холдингами. Урядовцям потрібно продовжувати працювати над новими експортними можливостями для України, розширенням шляхів експорту зерна, прибиранням бар’єрів та перешкод.

Окреме питання до якості роботи БЕБ, рівень ефективності якого, на думку переважної кількості профільних фахівців, видається дуже сумнівним. Україна потребує Бюро у вигляді якісної аналітичної служби, а не структури з кадровим забезпеченням, яке не витримує критики ні з боку суспільства, ні з боку професійної спільноти. Суспільна думка схиляється до того, що за масками-шоу, обшуками співробітників БЕБ у більшості випадків стоїть або некомпетентність, або зловживання повноваженнями, або корупційна складова. Часто густо у суспільних настроях переважає емоційність, але ж чи насправді реформування БЕБ відбулося?

Заступник генпрокурора Вербицький пояснює: «Під час нарад та тренінгів з різними правоохоронними органами завжди підкреслюємо, що обшуки – це винятковий захід, який повинен запроваджуватися тільки у випадку, якщо немає іншого способу отримати документи чи необхідну інформацію». «БЕБ покликаний займатися не тільки кримінальними провадженнями бізнесу, це орган, на який покладено завдання протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави», - підкреслює Вербицький. Утім, чи запрацювало Бюро ефективно згідно свого функціоналу?! Тож фахівці справедливо зауважують, що перезавантаження БЕБ на часі, разом з прозорим підходом до конкурсу на керівника Бюро і до процедури набору кандидатів.

У контексті «чорного» зерна не можна обійти системну й болючу для України проблему корумпованості митниці, яка ще й досі не розв’язана, хоча кожний новий уряд демонструє рішучість це реалізувати. На жаль, наміри не завжди дорівнюють реальним справам.

На законодавчому рівні ще маємо достатньо шпарин, якими користуються «чорні» експортери разом з недоброчесними чиновниками, що їх обслуговують. Потребують удосконалення питання ефективності й розподілу повноважень органів, що відповідають у державі за економічну безпеку. Рівень взаємодії таких органів повинен постійно підвищуватися. Відбувається ганебна деструктивна ситуація, за якої митники вказують на податкову та БЕБ, а Бюро в свою чергу вказує на митницю, і так по колу. Поки одні державні органи перекладають свою частку неефективності на інші, масштаби «чорного» експорту зерна не перестають зменшуватися. Це шкодить Україні всередині і не сприяє іміджу назовні. «От якби ці органи працювали своєчасно і згідно своїх функцій, то не було би проблем з таким об’ємом «чорних» схем», - зазначає заступник генпрокурора Вербицький.

Складно не погодитися з таким висновком, за яким, відверто кажучи, насправді стоїть серйозна проблема відсутності функціонування ефективного управління в державі, що потрібно й необхідно виправляти, не зважаючи на обставини війни. А може для українців це і є саме той шанс і обставини, коли проблему, підняту питанням «чорного» експорту зерна, конче потрібно приводити до ладу. Україна нарешті має усунути парадокс, коли відповідальні за економічну безпеку ніби й не порушують закон, але разом з тим, економічна безпека держави дуже страждає, український бюджет втрачає багатомільярдні кошти, які критично необхідні для виживання країни.