Останні протести фермерів країн Євросоюзу, які, зокрема, вдаються до блокування пунктів пропуску на українському кордоні, викликають багато емоцій з усіх боків. Але водночас, на рівні емоцій справу не владнати, треба робити висновки й шукати взаємовигідні рішення
У Києві вже розуміють, що вступ до ЄС автоматично не перетвориться на панацею. У Брюсселі також усвідомлюють виклики, що свідчать про потребу реформування аграрної політики ЄС.
Тож ситуація, пов’язана з хвилями протестних акцій фермерів ЄС на українському кордоні, демонструє лише рівень того, як вони розуміють кризу європейського агросектору. Україна повинна ініціювати предметний постійний діалог із представниками ЄС, членами бізнес спільнот, фермерами та надати свої пропозиції, формули співпраці українського агропромислового комплексу з європейськими партнерами. Київ має донести до європейців тезу про можливість для Європи перетворитися у найпотужнішу аграрно-продовольчу силу у світі за умови спільної взаємовигідної роботи з українським АПК. Завдяки відповідальній та адекватній політиці з обох боків така амбітна ціль згодом може стати реальністю.
Звісно, передусім, Україні треба зважати на вектор розвитку глобальної економіки та шукати своє місце в ланцюгах товарів з більшою доданою вартістю. Саме в контексті як Україна буде позиціонувати себе щодо доданої вартості для ЕС, Київ і має контактувати з європейцями. Ба більше, такий підхід може стимулювати інший погляд на спільну аграрну політику, щоб вона сприяла конкурентоспроможності та ефективності ЄС (з членством України) на світових ринках. Усі сторони повинні прийти до розуміння, що нинішню ситуацію треба змінювати, рухаючись до нових алгоритмів співпраці Україна – ЄС.
Україна є джерелом свіжого повітря для Євросоюзу. Прогресивні європейські політики це розуміють. Для іншої частини політикуму ЄС потрібно ще трохи часу й наполегливої роботи з боку української сторони. Для України є важливими дві речі: відкинути мантру про вступ до ЄС як самоціль, а також зрозуміти, що вступ до блоку з аграрною економікою у її нинішньому стані, не дасть бажаного результату. Києву потрібна візія і стратегічне бачення економічного розвитку країни, у тому числі аграрного сектору загалом.
Едуард Єфіменко