- Порівняно з 2022 роком чи є для українських експортерів окрім викликів взагалі позитивні тенденції ?
- Дійсно за перші воєнні 8 місяців 2022 року український експорт секторально дуже скоротився. Ситуація значно змінилася завдяки деблокації українських чорноморських портів. Перш за все для аграріїв стало простіше експортувати свою продукцію.
З'явилися й позитивні тенденції щодо росту експорту молочної продукції, продуктів переробки овочів, кондитерських виробів, готових м'ясних виробів, борошна тощо. Санкції проти росії також роблять свою справу, тож українські виробники можуть займати нові ніші для своїх товарів, потроху витісняючи російські продукти. Взагалі навіть попри війну до 50% вітчизняних компаній розглядають для себе розвиток експорту як важливий напрямок, бо серед інших проблем є питання з недостатньою кількістю платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку.
Для бізнесу, який вже експортує, і для експортерів-початківців потрібні більш дієві інструменти підтримки, на рівні уряду, бізнес-асоціацій, донорських організацій. Тут є проблема. Не дивлячись на те, що український бізнес завжди був дуже дієвим, гнучким і активним, в умовах війни про інструментарій підтримки для експортерів просто розмовами й обіцянками не обійтися, потрібні дійсно ефективні кроки з боку економічного й дипломатичного блоків уряду.
На експортному напрямку урядовці повинні акумулювати максимум зусиль, тим паче, що є кому підставити плече допомоги. Щодо можливостей розвитку реальних експортних позицій, як то кажуть, вчора на сьогодні, моя команда має пакет конкретних пропозицій на ринках Латинської Америки.
Потрібно тільки бажання використати наші напрацювання. До прикладу, я знаю достатньо напрямків по яких у південноамериканських країнах наші виробники могли би не просто конкурувати, а навіть швидко перехопити позиції інших постачальників. На мою думку, експорт цілком міг би стати знаковим елементом загальної стратегії подолання кризи, спричиненої війною.