FT: Туреччина хоче стати альтернативою маршрутам через Ормузьку протоку

Серединний коридор через Туреччину може частково замінити вузькі місця морських маршрутів між Азією і Європою

Туреччина активізувала просування альтернативних торговельних маршрутів між Азією і Європою через свою територію після початку війни на Близькому Сході й перекриття Ормузької протоки, пише Financial Times.

У центрі бачення Анкари – два проєкти.

Перший – мережа автошляхів і залізниць, що з’єднає Перську затоку з Європою через Туреччину, оминаючи вузькі місця – Ормузьку протоку та Суецький канал. Поки що цей проєкт на стадії планування, він потребує мільярдів доларів інвестицій і проходить через нестабільний Ірак.

Другий проєкт – розширення так званого Серединного коридору та його центральний елемент – TRIPP, підтриманий США автомобільно-залізничний маршрут між Туреччиною та Азербайджаном через Вірменію.

Проєкт презентували торік разом із мирною угодою між Вірменією та Азербайджаном. TRIPP частково покликаний допомогти завершити їхній багаторічний конфлікт. Туреччина пообіцяла, що відкриє кордон з Вірменією після того, як вона укладе остаточну мирну угоду з Азербайджаном.

За словами колишнього прем'єр-міністра Туреччини Біналі Йилдирима, маршрут здатен скоротити час доставлення вантажів із 40 до 12–15 днів порівняно з морським шляхом. Торговельні обсяги коридору вже потроїлися між 2021-м і 2025 роками, і Анкара розраховує збільшити їх із 5 млн до 20 млн тонн на рік.

Перекриття Ормузької протоки вже спровокувало одну з найбільших енергетичних криз у новітній історії людства, але його наслідки можуть бути значно ширшими. За оцінкою ООН, тривала блокада Ормузької протоки загрожує світові продовольчою катастрофою.

• Через дії Ірану країни Перської затоки повернулися до планів з будівництва мережі нафтопроводів в обхід Ормузької протоки, які раніше відкладалися через складність та політичні перешкоди.
• Подібну логіку вже можна було спостерігати в Європі: енергетична війна Росії проти ЄС у 2021–2022 роках змусила європейські країни прискорено відмовлятися від російських нафти й газу та шукати альтернативні маршрути постачання. У 2025 році експорт трубопровідного газу з Росії до Європи обвалився до часів Брежнєва, а у 2027 році він має повністю припинитися.