Форум «Україна. Рік 2024»: виклики, рішення та висновки Ч.2

Питання конфіскації російських активів, яке піднімалося на Форумі, безпосередньо стосується забезпечення України фінансовими ресурсами

Захід заморозив сотні мільярдів доларів, які спершу планувалися для відбудови та відновлення післявоєнної України. Згодом конфісковані російські активи стали розглядатися як кошти потрібні для країни під час війни. До речі, щодо цього питання європейці мають деякі перестороги. Для них важливо, щоб рішення про конфіскацію активів не порушувало правові основи аби уникнути ризиків оскарження в суді. Європейський центробанк має побоювання, що таке рішення похитне позиції євро як резервної валюти, адже більшість активів зберігається саме в євро. Зрозуміло, що рано чи пізно це рішення потрібно буде приймати, бо росія аж ніяк не збирається зупинятися й розраховує на затяжну війну. Хоча подібний висновок вочевидь вже зробили на Заході, разом з тим Київ має продовжувати діалог у цьому напрямку.

Поглиблення євроінтеграційних процесів – ще одне завдання для України на 2024 рік, озвучене на Форумі. Минулого року лідери Євросоюзу схвалили рекомендацію Єврокомісії про відкриття перемовин про вступ України і Молдови до ЄС. Далі передбачено ще два етапи: ухвалення переговорного мандату між Комісією та країнами-кандидатами, а потім скликання міжурядової конференції. Темп процесу євроінтеграції України ніби не знижується, але ж чи будуть працювати європейські правила в умовах відсутності у нас належного рівня верховенства права? Чи адекватно впроваджувати обтяжливі європейські норми саме зараз, коли Україна ще слабка інституційно, з точки зору якості державного управління, присутності високого рівня топ корупції? Нам треба ще попрацювати на рівні асоційованого членства з ЄС, над домашнім завданням щодо реформування судової системи, правоохоронних органів, митниці, Бюро економічної безпеки, податкової. Зараз нам треба не ускладнювати законодавство, а спростити закони, щоб наблизити їх до людей. Головним чином це і є ті необхідні кроки, важливість реалізації яких, і громадські, І бізнесові кола намагаються пояснити владі.

Кажуть, війна не найкращий період для реформування, але ж у найближчій перспективі іншого у нас немає. Тож попри війну Україна повинна продовжувати робити своє. Спочатку інституційні перетворення, принципи, а потім впровадження європейських норм, аби сама ідея євроінтеграції не була скомпрометована, не потонула у кабінетних зловживаннях чиновників.