Економіка Польщі дедалі більше залежить від іноземців: що це означає для України

Українці становлять майже 68% усіх іноземних працівників у Польщі

Українці залишаються ключовою іноземною робочою силою для польської економіки. Станом на кінець січня 2026 року в цій країні офіційно працювали 757 700 громадян України, що становить майже 68% усіх працевлаштованих іноземців.

За даними Центрального статистичного управління Польщі (GUS), загальна кількість іноземних працівників на цей час перевищила 1,1 млн осіб – на 7,1% більше, ніж роком раніше.

Такі дані підтверджують, що, попри політичні дискусії навколо міграції, економіка Польщі дедалі більше залежить від іноземної робочої сили, наголошують аналітики.

Польща – друга за кількістю українських біженців у Євросоюзі після Німеччини. За даними Євростату, на кінець квітня під тимчасовим захистом у Польщі перебували 971 255 українців.

Українські біженці почали відігравати настільки велику роль в економіці Польщі, що їхнє повернення на батьківщину матиме значний негативний вплив на Польщу, повідомив у лютому 2026-го Польський економічний інститут.
"Понад мільйон іноземних працівників – це вже не реакція на тимчасовий дефіцит кадрів, а структурна зміна польської економіки. Бізнес звик працювати в умовах, коли без іноземців неможливо забезпечити нормальне функціонування виробництва, логістики, будівництва, сфери послуг та сільського господарства", – зазначив засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.

За його словами, ця тенденція матиме довгострокові наслідки для всієї Центральної та Східної Європи, зокрема для України.

"Після завершення війни Україна опиниться в ситуації, коли їй доведеться одночасно відбудовувати економіку, реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти та компенсувати демографічні втрати. Проте в цей самий час Польща, Німеччина, Чехія та інші країни також потребуватимуть працівників. Фактично розпочнеться конкуренція за одну й ту саму робочу силу", – сказав Кіріченко.

Українці, зазначили аналітики, вже добре інтегровані у європейський ринок праці, знають мови, мають досвід роботи та не потребують тривалої адаптації. Для роботодавців це означає менші витрати на інтеграцію, порівнюючи із залученням працівників із більш віддалених країн.

Водночас Україна поки що практично не веде дискусії про те, як компенсувати можливий дефіцит робочої сили, вважають в Gremi Personal. Заяви існують лише на політичному рівні, а не на нормотворчо-прикладному.

Тож якщо після війни значна частина громадян обере роботу за кордоном, Україна зіткнеться з нестачею працівників саме тоді, коли вони будуть найбільше потрібні для відновлення економіки.

Брак робочої сили в Україні є головною перешкодою для бізнесу 69% українських підприємств. Попри гострий дефіцит кадрів, більшість компаній не планують наймати іноземців.