Процедури працевлаштування мігрантів занадто складні, а фінансові вигоди від них – не очевидні
Абсолютна більшість українських компаній поки не планують наймати іноземних працівників, попри жорсткий дефіцит кадрів, свідчить опитування Європейської бізнес-асоціації.
Чому це важливо. Повномасштабна війна спричинила в Україні безпрецедентну кадрову кризу через мобілізацію та масову міграцію. Про нестачу працівників говорять 75% компаній. Ця реальна економічна проблема стала мішенню для ворожих інформаційно-психологічних операцій. На початку 2026 року Росія розгорнула масштабну дезінформаційну кампанію, поширюючи в суспільстві маніпулятивні гасла про те, що влада нібито готується "масово замінити українців мігрантами".
У цифрах. Згідно з опитуванням ЄБА, проведеним серед 100 компаній у травні-червні 2026 року:
→ 45% компаній взагалі не розглядають найм іноземців;
→ 41% допускають таку можливість лише теоретично;
→ 12% активно вивчають цю опцію;
→ 2% вже мають реальний досвід такого працевлаштування.
Що кажуть. Серед тих 2% компаній, що вже залучали іноземців, 87% вважають чинні процедури працевлаштування складними (з них третина називає їх надмірно складними). Тільки 13% оцінили процес як простий та зрозумілий.
Процес залучення фахівця з-за кордону в Україні триває від одного до шести місяців. Переважно компанії запрошують технічний персонал, працівників сфери обслуговування або топменеджерів (C-level) з країн ЄС, рідше – з Азії. У 48% випадків контракти укладаються на тривалий термін – від одного до трьох років.
Бізнес майже не бачить у цьому фінансової вигоди – 58% опитаних не вважають найм іноземців економічно доцільнішим через високі додаткові витрати (оплата житла, оформлення документів, послуги посередників), і лише 3% дотримуються протилежної думки.
Водночас 41% респондентів упевнені: якби держава посилила підтримку працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО), потреба в іноземних кадрах зменшилася б. Ще 37% погоджуються, що це частково вплинуло б на ситуацію.